Мета. Визначення найбільш ефективних протоколів децелюляризації. Методи. Перикард великої рогатої худоби децелюляризували за п’ятьма протоколами: Група 1 – Ammonium Hydroxide + Triton X-100, Група 2 – 1 % SDS + Ammonium Hydroxide – Triton X-100, Група 3 – 1 % SDS, Група 4 – Trypsin enzyme + 1 % SDS, Група 5 – 0,1 % SDS, відповідно. Оцінка методів проводилась за даними гістологічного, біомеханічного та ДНК тестів. Результати. Час децелюляризації Групи 1 і 2 набагато довші, ніж описано в попередніх рукописах, біомеханічні показники нижчими ніж у нативних зразках. Найнижчі показники спостерігали у зразків Групи 3, де незважаючи на майже повне видалення клітин із тканин, біомеханічні властивості волокон були втрачені. Зразки груп 4 і 5 мають високу міцність тканини на розтяг, відсутність нуклеїнової кислоти через 21 день децеллюляризації. Висновки. Дані гістологічних, біомеханічних та ДНК-тестів показали, що протоколи з використанням 0,1 % SDS та Trypsin + 1 % SDS є оптимальними для децелюляризації.