Мета. Пухлинні клітини стимулюють молекулярні, клітинні та фізичні зміни в тканинах хазяїна, створюючи пухлинне мікрооточення (TME), складну структуру, що безперервно розвивається, яка підтримує ріст і прогресування пухлини. Його склад варіюється в залежності від типу пухлини, але характерними особливостями є накопичення мієлоїдних клітин, стромальних клітин, кровоносних судин і позаклітинного матриксу. Протипухлинний імунітет пригнічується або вислизає від факторів, що секретуються пухлиною, які перепрограмують інфільтруючі мієлоїдні клітини і створюють імуносупресивну ТМЕ. Прогрес в одноклітинних методах дозволив нам системно профілювати мультиомний статус TME при роздільній здатності однієї клітини, виявляючи фенотипи та функціональні можливості популяцій клітин, специфічних для хвороби. Висновки. Отримані результати відкривають нові перспективи у функціональних геномних дослідженнях та терапевтичному націленні на мікроглію при пухлинах головного мозку та інших захворюваннях ЦНС.