Хромосомна транслокація між 9 і 22 хромосомами призводить до злиття генів bcr та abl. Через різні точки розриву гена bcr існують три форми химерних білків BCR-ABL - p230, p210 та p190. BCR-ABLp190 не має домену гомології Плекстрину (РН) BCR і асоціюється з гострим лімфобластним лейкозом. З іншого боку, BCR-ABLp210 має домен PH і виникає під час хронічного мієлобластного лейкозу. BCR-ABL може зв’язуватися з центросомами, які функціонують як регулюючий центр поділу клітини та формування веретена поділу під час мітозу. Кортактин, основною функцією якого є розгалуження актину, раніше був визначений за допомогою мас-спектрометрії одним із потенційних партнерів взаємодії домену PH BCR. Мета. Визначити, чи колокалізуються BCR та кортактин з центросомами та можлива роль домену PH у такій колокалізації. Методи. Культивування клітин ссавців, імунофлуоресцентний аналіз, флуоресцентна мікроскопія живих клітин. Результати. У цій роботі ми показуємо, що як повнорозмірний білок BCR, так і домен PH можуть колокалізуватися з центросомою разом з кортактином у живих клітинах HEK293T. Ми також показали, що BCR колокалізується з γ-тубуліном та точками розгалуження актину у фіксованих клітинах K562. Використовуючи анти-ABL та анти-BCR антитіла, ми також показуємо, що колокалізація з центром розгалуження актину є типовою для BCR-ABL та BCR, але не для виключно ABL. Висновки. Домен PH BCR необхідний для колокалізації BCR або BCR-ABL з центросомою. Разом з кортактином BCR-ABL може впливати на функцію центросоми через дерегуляцію розгалуження актину або аномальне фосфорилювання, що може бути предметом подальших досліджень.