Мета. Приєднання низькомолекулярної сполуки з протипухлинною активністю до лектину та визначення біологічної активності одержаного кон’юґату. Методи. Органічний синтез; одержання та аналіз кон’юґату лектину гороху з похідним тіопірано[2,3-d]тіазолу, біотестування кон’югату на культурі клітин та гістологічних препаратах. Результати. Одержано кон’югат лектину гороху (Pisum sativum) приєднаним похідним тіопірано[2,3-d]тіазолу. Кон’югацію здійснювали через взаємодію альдегідної групи сполуки похідного з аміногрупами білка лектину в лужному середовищі (рН 9,0). До 10 мг лектину було приєднано ≈ 0,4 мг досліджуваної сполуки. Кон’юґація лектину гороху з протипухлинною речовиною спричинила підсилення інгібувальної дії останньої на клітини лінії L1210 лейкозу миші приблизно у 2,5 рази (у перерахунку на речовину). Антинеопластична дія кон’югату в повній мірі проявляється лише на третю добу від початку досліду, й імовірно після проникнення кон’юґату у кліти-ну і розпаду молекули. На гістологічному препараті визначено особливості зв’язування досліджуваного кон’югату з мукозними клітинами прямої кишки людини. Висновки. Одержані результати можуть бути цікавими для моделювання адресної доставки біологічно активних речовин в клітини тканин організму.