Biopolym. Cell. 2016; 32(5):381-394.
http://dx.doi.org/10.7124/bc.000934
Дискусії
Модель системного ураження організму для розробки багатоцільовий клітинно-цитокиновой терапії
1, 2Кордюм В. А., 3Чайковський Ю. Б., 1Іродов Д. М., 2Драгулян М. В., 2Гулько Т. П., 2Бучек П. В., 3Корсак А. В., 3Неверовський А. В.
  1. ДУ «Інститут генетичної і регенеративної медицини НАМН України»
    вул. Вишгородська, 67, Київ, Україна, 04114
  2. Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
    Вул. Академіка Заболотного, 150, Київ, Україна, 03680
  3. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
    13, бульв. Тараса Шевченка, Київ, Україна, 01601

Abstract

В останні десятиліття основні патології людини прийняли, у своїй більшості, хронічний характер з множинними порушеннями. Сьогодні біологія і медицина вийшли на принципово нові можливості лікування. Найбільш перспективними в цьому плані є технології, що використовують стовбурові клітини і сигнальні молекули. Вони потенційно можуть відновити ті системні ураження організму, які лежать в основі хроніки. Для цього необхідна адекватна і практично реально практично досягнута модель. У статті аналізується один з варіантів створення такої моделі. Як модельні тварин обрані миші, а в якості агента, що викликає системні ураження організму використовується CCl4. Наведений літературний аналіз показує, що, незважаючи на широко поширену думку про те, що ураження за рахунок CCl4 добре відпрацьовано, це далеко від дійсності. Кожен дослідник змінює схеми, а загальноприйнятою моделлю ураження CCl4 є цироз печінки і тільки у щурів. Результати проведених авторами дослідженьний дозволили розробити методику системного ураження організму мишей з використання CCl4. Наведено схему такої методики, дані її граничні умови і приведені вибіркові приклади, що показують наявність і характер системного ураження.
Keywords: CCl4, стовбурові клітини, системне ураження, модельний організм, клітинно-цитокиновая терапія
Повний текст: (PDF, англійською)

References

[1] Recknagel RO, Glende EA Jr, Dolak JA, Waller RL. Mechanisms of carbon tetrachloride toxicity. Pharmacol Ther. 1989;43(1):139-54. Review.
[2] McGregor D, Lang M. Carbon tetrachloride: genetic effects and other modes of action. Mutat Res. 1996;366(3):181-95. Review.
[3] Manibusan MK, Odin M, Eastmond DA. Postulated carbon tetrachloride mode of action: a review. J Environ Sci Health C Environ Carcinog Ecotoxicol Rev. 2007;25(3):185-209. Review.
[4] Weber LW, Boll M, Stampfl A. Hepatotoxicity and mechanism of action of haloalkanes: carbon tetrachloride as a toxicological model. Crit Rev Toxicol. 2003;33(2):105-36. Review.
[5] Brattin WJ, Glende EA Jr, Recknagel RO. Pathological mechanisms in carbon tetrachloride hepatotoxicity. J Free Radic Biol Med. 1985;1(1):27-38. Review.
[6] Kordium VA, Shuvalova NS. The concept of «origin» – problem definition and attempt of analysis. Biopolym Cell. 2013; 29(5):428–40.
[7] Basu S. Carbon tetrachloride-induced lipid peroxidation: eicosanoid formation and their regulation by antioxidant nutrients. Toxicology. 2003;189(1-2):113-27. Review.
[8] Geerts AM, Vanheule E, Praet M, Van Vlierberghe H, De Vos M, Colle I. Comparison of three research models of portal hyper-tension in mice: macroscopic, histological and portal pressure evaluation. Int J Exp Pathol. 2008;89(4):251–63.
[9] Constandinou C, Henderson N, Iredale JP. Modeling liver fibrosis in rodents. Methods Mol Med. 2005;117:237-50.
[10] Marques TG, Chaib E, da Fonseca JH, Lourenço AC, Silva FD, Ribeiro MA Jr, Galvão FH, D'Albuquerque LA. Review of experimental models for inducing hepatic cirrhosis by bile duct ligation and carbon tetrachloride injection. Acta Cir Bras. 2012;27(8):589-94. Review.
[11] Das M, Boerma M, Goree JR, Lavoie EG, Fausther M, Gubrij IB, Pangle AK, Johnson LG, Dranoff JA. Pathological changes in pulmonary circulation in carbon tetrachloride (CCl4)-induced cirrhotic mice. PLoS One. 2014;9(4):e96043.
[12] Ganie SA, Haq E, Hamid A, Qurishi Y, Mahmood Z, Zargar BA, Masood A, Zargar MA. Carbon tetrachloride induced kidney and lung tissue damages and antioxidant activities of the aqueous rhizome extract of Podophyllum hexandrum. BMC Complement Altern Med. 2011;11:17.
[13] Das M, Fessel J, Tang H, West J. A process-based review of mouse models of pulmonary hypertension. Pulm Circ. 2012;2(4):415-33.