Biopolym. Cell. 2013; 29(6):463-467.
Структура та функції біополімерів
Оцінка можливості супресії пухлинного росту із використанням трансфекції інтерферуючих РНК SOCS1 на прикладі експериментальної моделі утворення пухлини за зміненої функції щитоподібної залози
1Запорожан В. М., 1Маринюк Г. С., 1Холодкова О. Л., 1Бубнов В. В., 1Андронов Д. Ю.
  1. Одеський національний медичний університет
    Валіховський провулок,2,Одеса, Україна, 65082
Мета. Оцінити вплив трансфекційно введеної siРНК на розвиток пухлини за умов експериментальної патології щитоподібної залози. Методи. Експерименти виконували на самицях щурів масою 180 ± 20 г. Тварин розділено на п’ять груп: IA і IБ – щури з модельованими гіпо- і гіпертиреозом та перевитою карциномою Герена, IIA і IIБ – з модельованими гіпо- і гіпертиреозом та перевитою карциномою Герена у комплексі з трансфекційно введеною siРНК, ІІІ – з перевитою карциномою Герена у комплексі з трансфекційно введеною siРНК. Вимірювали ортогональні розміри пухлини. Проводили гістологічні та імуногістохімічні дослідження зразків пухлини. Результати. Показано, що інгібувальний вплив коротких інтерферуючих РНК більшою мірою проявляється за гіпотиреоїдного стану, що свідчить про важливу роль гормонів щитоподібної залози у регуляції експресії генів, контролюючих клітинний цикл. Обговорюється ймовірність залежності переважання некробіотичних процесів та характерних змін у судинах від дії тиреоїдних гормонів на ангіогенез і проліферативні процеси. Висновки. Трасфекція siРНК призводить до пригнічення пухлинного росту у тварин як з гіпо-, так і з гіпертиреозом, проте активніше цей процес протікає при гіпотиреоїдному стані.
Keywords: трансфекція, sіРНК, експериментальна модель, гіпотиреоз, гіпертиреоз