Biopolym. Cell. 2011; 27(3):221-230.
Молекулярна біофізика
Внутрішньомолекулярна таутомеризація
та конформаційна мінливість деяких
класичних мутагенів – похідних цитозину: квантово-хімічне дослідження
- Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
Вул. Академіка Заболотного, 150, Київ, Україна, 03680 - Інститут високих технологій,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
пр. Академіка Глушкова 2, кор. 5, Київ, Україна, 03022
Abstract
Мета. Визначити час життя мутагенних похідних цитозину, дослідивши фізико-хімічні механізми їхньої внутрішньомолекулярної таутомеризації. Методи. Неемпірична квантова хімія, аналіз топології електронної густини за Бейдером, методи фізико-хімічної кінетики. Результати. Показано, що в усіх вивчених сполуках, окрім DСyt, модифікація заважає спарюванню як у мутагенній, так і в канонічній таутомерній формах з основою – партнером по взаємодії. Цей ефект може інгібувати їхній мутагенний потенціал. Встановлено також, що на досліджені молекули формально поширюється таутомерна гіпотеза Вотсона-Крика, оскільки час життя їхніх мутагенних таутомерів набагато перевищує характерний час, який витрачає машинерія біосинтезу ДНК на інкорпорацію однієї пари нуклеотидів. Можна очікувати, що в рамках саме цієї гіпотези вдасться адекватно пояснити механізми мутагенної дії N4-аміноцитозину, N4-метоксицитозину, N4-гідроксицитозину і N4-дегідроцитозину, адже ці мутагени мають енергетично вигіднішу імінну таутомерну форму порівняно з амінною. Висновки. Вперше з використанням методів неемпіричної квантової хімії на рівні теорії MP2/6-311++G(2df,pd)// B3LYP/6-311++G(d,p) проведено вичерпний конформаційний аналіз низки класичних мутагенів – похід- них цитозину.
Keywords: точкові мутації ДНК, похідні цитозину, внутрішньомолекулярна таутомеризація, енергія активації Гіббса, структурна нежорсткість, аналіз топології електронної густини
Повний текст: (PDF, українською)
References
[1]
Janion C. The efficiency and extent of mutagenic activity of some new mutagens of base-analogue type Mutat. Res 1978 56, N 3 P. 225–234.
[2]
Janion C. Some problems of mutagenesis induced by base analogues Acta Biochim. Pol 1984 31, N 1 P. 183–192.
[3]
Negishi K., Harada C., Ohara Y., Oohara K., Nitta N., Hayatsu H. N4-aminocytidine, a nucleoside analog that has an exceptionally high mutagenic activity Nucl. Acids Res 1983 11, N 15 P. 5223–5233.
[4]
Nomura A., Negishi K., Hayatsu H., Kuroda Y. Mutagenicity of N4-aminocytidine and its derivatives in Chinese hamster lung V79 cells. Incorporation of N4-aminocytosine into cellular DNA Mutat. Res 1987 177, N 2 P. 283–287.
[5]
Negishi K., Bessho T., Hayatsu H. Nucleoside and nucleobase analog mutagens Mutat. Res 1994 318, N 3 P. 227–238.
[6]
Suzuki T., Moriyama K., Otsuka C., Loakes D., Negishi K. Template properties of mutagenic cytosine analogues in reverse transcription Nucl. Acids Res 2006 34, N 22 P. 6438– 6449.
[7]
Reeves S. T., Beattie K. L. Base-pairing properties of N4-methoxydeoxycytidine 5'-triphosphate during DNA synthesis on natural templates, catalyzed by DNA polymerase I of Escherichia coli Biochemistry 1985 24, N 9 P. 2262–2268.
[8]
Takahashi M., Nishizawa M., Negishi K., Hanaoka F., Yamada M. A., Hayatsu H. Induction of mutation in mouse FM3A cells by N4-aminocytidine-mediated replicational errors Mol. Cell. Biol 1988 8, N 1 P. 347–352.
[9]
Hossain M. T., Chatake T., Hikima T., Tsunoda M., Sunami T., Ueno Y., Matsuda A., Takenaka A. Crystallographic studies on damaged DNAs: III. N4-methoxycytosine can form both Watson-Crick type and wobbled base pars in a B-form duplex J. Biochem 2001 130, N 1 P. 9–12.
[10]
Moriyama K., Otsuka C., Loakes D., Negishi K. Highly efficient random mutagenesis in transcription-reverse-transcription cycles by a hydrogen bond ambivalent nucleoside 5'-triphosphate analogue: potential candidates for a selective anti-retroviral therapy Nucleosides, Nucleotides Nucleic Acids 2001 20, N 8 P. 1473–1483.
[11]
Meervelt L. V., Lin P. K. T., Brown D. M. 6-(3,5-Di-O-acethyl-D-2-deoxyribofuranosyl)-3,4-dihydro-8H-pyrimi-do[4, 5-c] [1, 2]-oxazin-7(6H)-one Acta. Crystallogr., Sect. C 1995 51, N 7 P. 1347–1350.
[12]
Popowska E., Janion C. The metabolism of N4-hydroxycytidine – a mutagen for Salmonella typhimurium Nucl. Acids Res 1975 2, N 7 P. 1143–1151.
[13]
Negishi K., Takahashi M., Yamashita Y., Nishizawa M., Hayatsu H. Mutagenesis by N4-aminocytidine: induction of AT to GC transition and its molecular mechanism Biochemistry 1985 24, N 25 P. 7273–7278.
[14]
Janion C., Glickman B. W. 4-hydroxycytidine: a mutagen specific for AT to GC transitions Mutat. Res 1980 72, N 1 P. 43–47.
[15]
Singer B., Spengler S. Ambiguity and transcriptional errors as a result of modification of exocyclic amino groups of cytidine, guanosine, and adenosine Biochemistry 1981 20, N 5 P. 1127– 1132.
[16]
Takahashi M., Negishi K., Hayatsu H. Proofreading of a mutagenic nucleotide, N4-aminodeoxycytidylic acid, by Escherichia coli DNA polymerase I Biochem. Biophys. Res. Communs 1987 143, N 1 P. 104–109.
[17]
Aida M., Negishi K., Hayatsu H., Maeda M. Ab initio molecular orbital study of the mispairing ability of a nucleotide base analogue, N4-aminocytosine Biochem. Biophys. Res. Communs 1988 153, N 2 P. 552–557.
[18]
Les A., Adamowicz L., Rode W. Structure and conformation of N4-hydroxycytosine and N4-hydroxy-5-fluorocytosine. A theoretical ab initio study Biochim. Biophys. Acta 1993 1173, N 1 P. 39–48.
[19]
Brown D., Hewlins M., Schell P. The tautomeric state of N(4)hydroxyand N(4)-amino-cytosine derivatives J. Chem. Soc. Perkin 1 1968 15 P. 1925–1929.
[20]
Fazakerley G. V., Gdaniec Z., Sowers L. C. Base-pair induced shifts in the tautomeric equilibrium of a modified DNA base J. Mol. Biol 1993 230, N 1 P. 6–10.
[21]
Singer B., Fraenkel-Conrat H., Abbott L. G., Spengler S. J. N4Methoxydeoxycytidine triphosphate is in the imino tautomeric form and substitutes for deoxythymidine triphosphate in primed poly d[A-T] synthesis with E. coli DNA polymerase I Nucl. Acids Res 1984 12, N 11 P. 4609–4619.
[22]
Brovarets O. O., Hovorun D. M. How stable are the mutagenic tautomers of DNA bases? Biopolym. Cell 2010 26, N 1 P. 72–76.