Biopolym. Cell. 2009; 25(6):466-475.
http://dx.doi.org/10.7124/bc.0007F9
Клітинна біологія
Вуглеводна специфічність лектину, одержаного з плодових тіл міцени чистої (Mycena pura / Fr. / Kumm.), та його використання в гістохімічних дослідженнях
1, 2Антонюк В. О., 2Ященко А. М., 2Антонюк Р. В., 2Амбарова Н. О.
  1. Інститут біології клітини НАН України
    вул. Драгоманова, 14/16, Львів, Україна, 79005
  2. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
    вул. Пекарська, 69, Львів, Україна, 79010

Abstract

Мета. Дослідити вуглеводну специфічність нового лектину з плодових тіл гриба M. pura та можливість його використання у гістохімічних дослідженнях. Методи. Лектин одержували афінною хроатографією на сорбенті овомуцинi. Вуглеводну специфічність лектинів визначали за допомогою реакції пригнічення гемаглютинації гаптенами. Гістологічні матеріали фіксували у 4 %-му розчині нейтрального формаліну, а лужну фосфатазу виявляли в кріостатних нефіксованих зрізах. Результати. Вихід лектину із сировини становив 9 мг з 1 кг свіжих плодових тіл. Молекулярна маса лектину дорівнює 40 кДа. Лектин міцени слабко зв’язується з D-глюкозою та D-манозою на відміну від лектинів Pisum sativum та Leucojum vernum. Особливістю досліджуваного лектину є сильна взаємодія з лужною фосфатазою – вона виявилася найвищою серед 20 випробуваних лектинів. Але чутливість рецепторів для зв’язування лектину міцени у тканинах ссавців цим ферментом не обмежується, вона може поширюватися і на іншиі глікокон’югати складної будови, як це показано на прикладі тонкої кишки плода теляти і нирки щура. Висновки. У взаємодії лектину з глікопротеїнами, ймовірно, важлива роль належить дисахаридним ланкам GlcNAcβ(1-2)Manα(1-6) або GlcNAcβ(1- 2)Manα(1-2), які не обов’язково є термінальними.
Keywords: Міцена чиста, лектини, гістохімія, лужна фосфатаза
Повний текст: (PDF, українською) (PDF, англійською)

References

[1] Lutsik A. D., Detyuk A. S., Lutsik M. D. Lectin in histochemistry. Lviv: Lviv Univ. publ., 1989 144 p.
[2] Sharon N., Lis H. History of lectins: from hemagglutinins to biological recognition molecules Glycobiology 2004 14, N 11 53R–62R.
[3] Giollant M., Guillot J., Damez M., Dusser M., Didier P., Didier E. Characterization of a lectin from Lactarius deterrimus. Research on the possible involvement of the fungal lectin in recognition between mushroom and spruce during the early stages of mycorrhize formation. Plant. Physiol. 1993; 101:513–522.
[4] Pat. (Autor's sertificate) No 1554961. Method for obtaining of affinity sorbent for purification of lectin. V. A. Antonyuk Bull. Izobret. USSR 1990 N 13 (In Russ.).
[5] Maurer H. Disc electrophoresis and related techniques of polyacrylamide gel electrophoresis. de Gruyter. Berlin–New York. 1971. 222 p.
[6] Lutsik M. D., Panasjuk E. N., Antonyuk V. A., Lutsik A. D., Ladnaya L. Ya. Method for investigation carbohydrate specificity of lectins (Methodical recommendation). Lviv, 1983 20 p.
[7] Methods of carbohydrate chemistry. Ed. N. K. Kotchetkov Moscow: Mir, 1967; 512 p.
[8] Antonyuk V. O., Yashtchenko A. M. The lectins conjugation with horseradish peroxydase: improvement of method. Clin. Lab. Diagnostic (Moscow). 1996; N 3:51–52.
[9] Glusman D. Ph., Sclarenko L. M., Nagornaja V. A., Klumyuk G. I. Imunocytochemical tumor diagnostic of haematogenous and lymphoid tissues in children. Kyiv: DIA, 2005:178–179.
[10] Kononsky A. I. Histochemistry Kyiv: Vyshcha shkola, 1976 280 p.
[11] Antonyuk V. O. The lectins and their resources Lviv: Quart, 2005 554 p.
[12] Millan J. L. Alkaline phosphatases structure, substrate specificity and functional relatedness to other members of a large superfamily of enzymes Purinergic Signal 2006 2, N 2 P. 335–341.
[13] Bublitz R., Hoppe H., Cumme G. A., Thiele M., Attey A., Horn A. Structural study on the carbohydrate moiety of calf intestinal alkaline phosphatase J. Mass Spectrom 2001 36 P. 960–972.
[14] Hughes R. C. Glycoproteins Moscow: Mir, 1985 140 p.