Biopolym. Cell. 2005; 21(3):264-269.
http://dx.doi.org/10.7124/bc.0006F0
Молекулярна та клітинна біотехнології
Дослідження експресії гена екзопектатліази реІХ Klebsiella oxytoca VN13
1Лар О. В., 1Ковтунович Г. Л., 1Козировська Н. О.
  1. Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
    вул. Академіка Заболотного, 150, Київ, Україна, 03680

Abstract

Методом хроматографії на папері встановлено, що пектатліаза PeІХ K. охуіоса VN13 за субстратною специфічністю належить до екзопектатліаз. Для аналізу експреси рейс гена створено гібридну конструкцію, яка містить регуляторну ділянку реІХ та кодуючу частину гена β-галактозидази ІасХ. За характером експресії β-галактозидази в K. охуіоса VN13, трансформова­ної даною конструкцією, виявлено високий конститутивний рівень експресії ІасZ гена з реІХ промотору, а також його слабку здатність до активації за присутності індукторів рослинного походження. Отримано також дані стосовно регуляції експресії генів пектинолізису K. охуіоса VN13 рослинними продуктами, що дозволяє цій бактерії утворювати з вищими рослинами стійкі асоціації.
Keywords: Klebsiella oxytoca VN13, екзопектатліаза, ген pelX
Повний текст: (PDF, українською)

References

[1] Kovtunovych GL, Lar OV, Kordyum VA, Kleiner D, Kozyrovska NO. Enhancing the internal plant colonization rate with endophytic nitrogen-fixing bacteria. Biopolym Cell. 1999; 15(4):300-5.
[2] Lar HV, Kovtunovich GL, Kozyrovska NO. Cloning and analysis of the pectate lyase pelX gene of Klebsiella oxytoca VN13. Biopolym Cell. 2002; 18(5):417-22.
[3] Benes V, Hostomsk? Z, Arnold L, Paces V. M13 and pUC vectors with new unique restriction sites for cloning. Gene. 1993;130(1):151-2.
[4] Schneider K, Beck CF. Promoter-probe vectors for the analysis of divergently arranged promoters. Gene. 1986;42(1):37–48.
[5] Kleiner D, Paul W, Merrick MJ. Construction of multicopy expression vectors for regulated over-production of proteins in Klebsiella pneumoniae and other enteric bacteria. J Gen Microbiol. 1988;134(7):1779-84.
[6] Miller JH. Experiments in molecular genetics. Cold Spring Harbor Laboratory, 1972, 466 p.
[7] Sambrook J, Fritsch EF, Maniatis T. Molecular cloning: a laboratory manual. New York: Cold Spring Harbor Lab. press, 1989.
[8] Nishimura A, Morita M, Nishimura Y, Sugino Y. A rapid and highly efficient method for preparation of competent Escherichia coli cells. Nucleic Acids Res. 1990;18(20):6169.
[9] Starr MP, Chatterjee AK, Starr PB, Buchanan GE. Enzymatic degradation of polygalacturonic acid by Yersinia and Klebsiella species in relation to clinical laboratory procedures. J Clin Microbiol. 1977;6(4):379-86.
[10] Zink RT, Chatterjee AK. Cloning and expression in Escherichia coli of pectinase genes of Erwinia carotovora subsp. carotovora. Appl Environ Microbiol. 1985;49(3):714-7.
[11] Nasuno S, Starr MP. Polygalacturonase of Erwinia carotovora. J Biol Chem. 1966;241(22):5298-306. PubMed PMID: 2985470.
[12] Yanisch-Perron C, Vieira J, Messing J. Improved M13 phage cloning vectors and host strains: nucleotide sequences of the M13mp18 and pUC19 vectors. Gene. 1985;33(1):103-19.
[13] Kovtunovych GL, Lar OV, Kozyrovska NO. Role of the exopolygalacturonase gene in interaction of Klebsiella oxytoca VN13 with wheat roots. Biopolym Cell. 2002; 18(4):319-23.
[14] Hugouvieux-Cotte-Pattat N, Condemine G, Nasser W, Reverchon S. Regulation of pectinolysis in Erwinia chrysanthemi. Annu Rev Microbiol. 1996;50:213-57. Review.
[15] Shevchik VE, Kester HC, Benen JA, Visser J, Robert-Baudouy J, Hugouvieux-Cotte-Pattat N. Characterization of the exopolygalacturonate lyase PelX of Erwinia chrysanthemi 3937. J Bacteriol. 1999;181(5):1652-63.