Biopolym. Cell. 2005; 21(1):55-59.
Молекулярна та клітинна біотехнології
Роль реІХ гена Klebsiella oxytoca VN 13 у процесі
пектинолізису
- Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
Вул. Академіка Заболотного, 150, Київ, Україна, 03680
Abstract
Інсерційним мутагенезом in vitro з наступним заміщенням нашивної хромосомної копії реІХ гена
на мутовану створено дефектний за продукцією екзопектатліази штам K. oxytoca VN13. За
допомогою створеного мутанта встановлено наявність у геномі К. oxytoca VN13 лише одного гена
з даною нуклеотидною послідовністю. Показано, що у К. oxytoca VN13 є додатковий пектатліазний ген, нуклеотидна послідовність якого суттєво відрізняється від послідовності реІХ
гена. Виявлено суттєво нижчий рівень пектатліазної активності мутантного штаму порівняно
із загальною пектатліазною активністю К oxytoca VN13 дикого типу. Визначено, що експресія
клонованого реІХ гена не є необхідною для засвоєння полігалактуронату цією бактерією
Keywords: Klebsiella oxytoca, пектинолізис, інсерційний мутагенез, pelX ген
Повний текст: (PDF, українською)
References
[1]
K Kovtunovych G, Lar O, Kamalova S, Kordyum V, Kleiner D, Kozyrovska N. Correlation between pectate lyase activity and ability of diazotrophic Klebsiella oxytoca VN13 to penetrate into plant tissues. Plant Soil. 1999;215(1):1–6.
[2]
Kovtunovich GV, Lar OV, Kozyrovska NO. Cloning and structural analysis of the Klebsiella oxytoca VN13 peh gene. Biopolym Cell. 2000; 16(5):356-62.
[3]
Lar HV, Kovtunovich GL, Kozyrovska NO. Cloning and analysis of the pectate lyase pelX gene of Klebsiella oxytoca VN13. Biopolym Cell. 2002; 18(5):417-22.
[4]
Kovtunovych GL, Lar OV, Kozyrovska NO. Role of the exopolygalacturonase gene in interaction of Klebsiella oxytoca VN13 with wheat roots. Biopolym Cell. 2002; 18(4):319-23.
[5]
Yanisch-Perron C, Vieira J, Messing J. Improved M13 phage cloning vectors and host strains: nucleotide sequences of the M13mp18 and pUC19 vectors. Gene. 1985;33(1):103-19. ttp://
[6]
Benes V, Hostomsk? Z, Arnold L, Paces V. M13 and pUC vectors with new unique restriction sites for cloning. Gene. 1993;130(1):151-2.
[7]
Fellay R, Frey J, Krisch H. Interposon mutagenesis of soil and water bacteria: a family of DNA fragments designed for in vitro insertional mutagenesis of gram-negative bacteria. Gene. 1987;52(2-3):147-54.
[8]
Penfold RJ, Pemberton JM. An improved suicide vector for construction of chromosomal insertion mutations in bacteria. Gene. 1992;118(1):145-6.
[9]
Miller JH. Experiments in molecular genetics. Cold Spring Harbor Laboratory, 1972, 466 p.
[10]
Starr MP, Chatterjee AK, Starr PB, Buchanan GE. Enzymatic degradation of polygalacturonic acid by Yersinia and Klebsiella species in relation to clinical laboratory procedures. J Clin Microbiol. 1977;6(4):379-86.
[11]
Sambrook J, Fritsch EF, Maniatis T. Molecular Cloning: a laboratory manual. New York: Cold Spring Harbor Lab., 1989.
[12]
Nishimura A, Morita M, Nishimura Y, Sugino Y. A rapid and highly efficient method for preparation of competent Escherichia coli cells. Nucleic Acids Res. 1990;18(20):6169.
[13]
Walker MJ, Pemberton JM. Construction of a transposon containing a gene for polygalacturonate trans-eliminase from Klebsiella oxytoca. Arch Microbiol. 1987;146(4):390-5.
[14]
Hugouvieux-Cotte-Pattat N, Condemine G, Nasser W, Reverchon S. Regulation of pectinolysis in Erwinia chrysanthemi. Annu Rev Microbiol. 1996;50:213-57.