Biopolym. Cell. 2004; 20(6):493-497.
Структура та функції біополімерів
Очищення та властивості лектинів з надземної частини рослин трьох видів роду нечуй-вітер (Hieracium)
1Антонюк В. О.
  1. Інститут біології клітини НАН України
    вул. Драгоманова, 14/16, Львів, Україна, 79005
З надземної частини рослин трьох видів роду нечуй-вітер (Hieracium aurantiacum, Н. pilosellа, H. sylvularum), які нале­жать до родини Asteraceae, очищено лектини з виходом 61, 126 і 92 мі на 1 кг сирої маси сировини відповідно. Молекулярна маса усіх трьох лектинів, визначена гельхроматографією на Toyopearl HW-55, складає 36 к Да. При електрофорезі в ПААГ у присутності ДС-Na виявлено одну зону з молекулярною масою приблизно 18 к Да. Очевидно, лектини нечуй-вітрів складаються з двох ідентичних субодиниць. При диск-електрофорезі в лужному (рН 8,9) і кислому (рН 4,3) середовищах виявлено по одній зоні. У складі молекул лектинів знайдено 2,1–2,2 % вуглеводів. Лектини рослин трьох видів роду нечуй-вітер найкраще аглютинують еритроцити кроля, слаб­ше – еритроцити курки, барана і людини. Кращим інгібі­тором активності усіх трьох лектинів є N,N'N"',N"'-тетраацетилхітотетраоза, яка у 8 разів є сильніший інгібітор, ніж N ,N' -діацетилхітобіоза, та в 625 разів — ніж N-ацетилD-глюкозамін. Для гістохімічних досліджень отримано кон'югати лектинів з пероксидазою хрону і лектини, мічені ФІТЦ.