Досліджено поглинання електромагнітного випромінювання у діапазоні 9–12 ГГц водними розчинами ДНК, виділеної з еритроцитів курчат і Е. сoli, для нативних макромолекул і фрагментованих ультразвуком і ДНКазою. У всіх випадках, у тому числі і в процесі дії ДНКази, надлишкового поглинання розчинів ДНК порівняно з розчинником не виявлено. Показано, що для коректного аналізу діелектричних властивостей розчину необхідний суворий облік впливу присутніх іонів.