Антивірусна активність α(1→2, 1→3, 1→)- і β(1→3, 1→4)-зв'язаного дріжджових мананів у рослинах тютюну в помірних концентраціях (10—100 мкг/мл) залежить від наявності природ­ного механізму локалізації інфекції вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ). Активність полісахаридів блокується в присутності заміщених моносахаридів, зокрема, α-метил-О-глікозиду та α-метил-D-манозиду. З іншого боку, α-метилглікозиди блокують локалізацію інфекції та розвиток локальної і системної індукованої стійкості рослин до повторної інокуляції ВТМ. Це явище має місце в рослинах Nicotiana tabacum і Datura stramonium, які реагують на дріжджові манани активацією захисних механізмів, але не в рослинах Gomphrena globosa, малочутливих до них. Одержані дані узгоджуються з припущенням щодо регуляторної ролі глікомоно- та глікополімерів і специфічних до них лектинів у реалізації стійкості рослин до вірусів.