Еритроцити людини інкубували в різні строки при темпера­турі 37 °С у гіпертонічних розчинах 1,5 М NaCl і 1,2 М сахарози та регідратували в ізотонічних середовищах NaCl і сахарози в присутності та відсутності дивалентних катіонів Са²⁺ і Zn²⁺ . Встановлено, що останні здатні активувати постгіпертонічний лізис (ПЛ) еритроцитів, якщо початкова дегідратація здійснюється в сахарозному середовищі. Такої активації не спостерігається у випадку лізису, індукованого різними гемолітичними агентами (мелітин, тритон Х-100 і т. і.), де ці катіони проявляють лшае пригнічуючий ефект. Попередня інкубація клітин у гіпертонічному розчині NaCl згаданий ефект усуває. Обробка дегідратованих еритроцитів катіонами Na⁺ , К⁺ , Mg²⁺ призводить до пригнічену гемолізу, однак не впливає на активуючу здатність іонів Са²⁺ і Zn²⁺ . У випадку дегідратації клітин у присутності іонів Са²⁺ катіони втрачають здатність активувати ПЛ. При переносі еритро­цитів із гіпертонічних в ізотонічні середовища відбувається формування мембранних гемолітичних пор, до структури яких входять два активуючих іоноспецифічних і один блокую­чий сайти для дивалентних катіонів. Вказані сайти здатні регулювати формування мембранних поиікоджень при взає­модії з катіонами Са²⁺ і Zn²⁺ .