Biopolym. Cell. 1998; 14(1):43-46.
http://dx.doi.org/10.7124/bc.0004B7
Структура та функції біополімерів
Вивчення кількісних характеристик комплексоутворення тилорону з олінуклеотидами різного походження
1Карпов О. В., 2Храпунов С. М., 2Сиволоб А. В.
  1. Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України
    вул. Академіка Заболотного, 154, Київ, Україна, 03680
  2. Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    вул. Володимирська 64, Київ, Україна, 01033

Abstract

За допомогою спектрофотометрії вивчали термодинамічні параметри зв'язування дигідрохлористої солі 2,7-біс[2-(діетил-аміно)етокси]-флуорен-9-ону (гідрохлорид тилорону) з нуклеїновими кислотами. Визначено, що константи зв'язування для ДНК та poly(U) дорівнюють 5,3 · 105 та 4,7·104 М–1 відповідно, у той час як розмір сайтів зв'язування для цих полінуклеотидів становить відповідно приблизно 2 пари основ і 1 нуклеотид. Аналіз ізотерм зв'язування для нашивної дріжджової РИК показав, що константи зв'язування для одноланцюгових і двоспіральних ділянок дорівнюють 1,3· 105 та 1,1·104 M–1 відповідно. Частка двоспіральних ділянок у структурі РНК досягала 32 %, що значно вище згаданої кількості, раніше визначеної для тих же зразків РНК у відсутності тилорону. Зроблено висновок про високу здатність тилорону стабілізувати двоспіральні ділянки в складі РНК. Обговорюються біологічні аспекти цієї властивості тилорону, зокрема її значення для індукції інтерферону.
Повний текст: (PDF, українською)

References

[1] Mayer GD, Krueger RF. Tilorone hydrochloride: mode of action. Science. 1970;169(3951):1214-5.
[2] Mayer GD, Krueger RF. Tilorine hydrochloride and related molecules. Interferon and interferon inducers. Ed. D. A. Stringfellow. New York: Dekker, 1980: 187-221.
[3] Chandra P, Zunino F, Gaur VP, Zaccara A, Woltersdorf M, Luoni G, G?tz A. Mode of tilorone hydrochloride interaction to DNA and polydeoxyribonucleotides. FEBS Lett. 1972;28(1):5-9.
[4] Chandra P, Zunino F, Zaccara A, Wacker A, G?tz A. Influence of tilorone hydrochloride on the secondary structure and template activity of DNA. FEBS Lett. 1972;23(2):145-8.
[5] Daune M, Sturm J, Zona R. Temperature-jump study of tilorone binding on poly dA poly dT. Stud biophys. 1976; 57: 139-44.
[6] Wright RG, Wakelin LP, Fieldes A, Acheson RM, Waring MJ. Effects of ring substituents and linker chains on the bifunctional intercalation of diacridines into deoxyribonucleic acid. Biochemistry. 1980;19(25):5825-36.
[7] Karpov AV, Zholobak NM. [Production of type I interferons in the body exposed to yeast RNA-tiloron molecular complexes]. Vopr Virusol. 1996;41(1):13-6.
[8] Karpov AV, Zholobak NM. [The interferonogenic properties of yeast RNA-tilorone complexes in a cell culture]. Antibiot Khimioter. 1995;40(5):20-3.
[9] Crothers DM. Calculation of binding isotherms for heterogenous polymers. Biopolymers. 1968;6(4):575-84.
[10] McGhee JD, von Hippel PH. Theoretical aspects of DNA-protein interactions: co-operative and non-co-operative binding of large ligands to a one-dimensional homogeneous lattice. J Mol Biol. 1974;86(2):469-89.
[11] Aksenov OA, Golovin BP, Smorodintsev AA. [Antiviral action of yeast RNA derivatives alone and in combination with polycations]. Vestn Akad Med Nauk SSSR. 1970;25(8):51-8.
[12] Torrence TP, De Clercq E. Interferon induction by nucleic acids: structure-activity relationships. Interferon and their applications. Ed. P. E. Came, W. A. Carter. Berlin: Springer, 1984: 233-258.