Раніше ми виявили, що трансформуюча. активність факторів росту в сироватці крові хворих на СНІД і саркому Капоші є значно вищою, ніж у сироватці крові здорових донорів. Цю активність оцінювали за здатністю сироватки індукувати субстратнезалежний ріст нормальних фібро­бластів миші лінії NIH-3T3 у напіврідкому культу рольному середовищі, що містило 0,33 % агару. У цій роботі показано, що лікування хворих на саркому Капоші лафероном (рекомбінантний α2b-інтерферон) супроводжувалося значним зниженням рівня трансформуючої активності в сироватці крові, яке позитивно корелювало із суттєвим покращанням стану їх здоров'я. Для вивчення ролі транеформуючих факторів росту в модулюванні цитопатичного ефекту ВІЛ-інфекції було використано лінію МТ-4 Т-лімфобластоїдних клітин, інфікованих BRU-штамом ВІЛ-I (модель гострої літичної інфекції) або ІІІВ-штамом цього вірусу (модель хронічної інфекції). Цитопатичні ефекти ВІЛ визначали, підраховуючи відсоток мертвих клітин та кількість клітинних синцитіїв. Крім того, встановлювали вміст білка р24. Показано, що трансформуючий фактор росту β та/або епідермальний фактор росту (аналог трансформуючого фактора росту α) збільшували негативні впливи ВІЛ-1 в експериментальній моделі гострої інфекції. Впчив цих факторів не був таким однозначним, коли аналізували результати дослід­ження клітинної моделі хронічної інфекції. Отже, ВІЛ-інфекція супроводжується зростанням трансформуючої активності факторів росту в сироватці крові хворих на СНІД, і ці фактори росту можуть бути відповідальними за цитопатичні ефекти, які спостерігаються у хворих на СНІД