У роботі досліджено вплив бензолу на деякі параметри, що характеризують структурно-функціональний стан мікросомних мембран. Показано, що дворазове введення бензолу щурам cамцям лінії. Вістар не призводитьдо суттєвих змін у вмісті мікросомних гемопротеїдів, проте спостерігається достовірне довгохвильове зміщення максимума поглинання диференційного спектра цитохрому Р-450, а також зниження глюкозо-6-фосфатазної активності (Г-6-Фази) та збільшення ступеня гасіння флюоресценції АНС іонами Си(II). Інкубація мікросомної суспензії в умовах in vitro приводила до підвищеного накопичення малонового діальдегіду (МДА) та до інактивації Г-6-Фази. Інкубація в аналогічних умовах, але у присутності бензолу також викликала інактивацію Г-6-Фази, але інтенсивність накопичення МДА була значно меншою, ніж у варіанті без добавок. Додавання у середовище інкубації, окрім бензолу, НАДФН суттєво послаблювало інактивуючу дію ксенобіотика на Г-6-Фазу. Висунуто припущення стосовно того, що введення ксенобіотика призводить до одночасного протікання у мембранах мікросом процесів розпаду окремих ізоформ цитохрому Р-450 та синтезу нових, при цьому мають місце деякі зміни в організаціїфосфоліпідногобіиіару. Результатидослідів in vitro дозволяють зробити висновок, що активація процесів метаболізму бензолу значно послаблює його мембранотропну дію.