Biopolym. Cell. 1996; 12(1):29-41.
http://dx.doi.org/10.7124/bc.00040F
Історія науки та деякі парадигми молекулярної біології і генетики
1Голубовський М. Д.
  1. Санкт-Петербурзький філія Інституту історії природознавства і техніки ім. С. І. Вавилова, РАН
    Університетська набережна, 5., Санкт-Петербург, Російська Федерація, 199164

Abstract

На прикладі сприйняття деяких нових концепцій і відкриттів в області загальної і молекулярної генетики зіставлено два підходи до розвитку науки – класичний і нетрадиційний. Перший з них випливає із розвитку знань як кумулятивного накопичення фактів, отриманих згідно з загально-визнаними об'єктивними критеріями. Нетрадиційний підхід має витоки із розвитку науки як зміни понять і системи уявлень (парадигм), при цьому мається на увазі, що процеси висування нових гіпотез і їх сприйняття залежать в багатьох випадках від особистості людини. Суть відкриттів Менделя складають не стільки нові факти, скільки нові парадигми, які в значній мірі визначили отримання і тлумачення подальших знань в галузі загальної і молекулярної генетики, теорії еволюції. Факти, які не вкладалися у парадигми Менделя і Моргана, десятиліттями лишалися нікому не потрібними. Коротко проаналізовано процес становлення мобільної генетики, різка зміна постулатів і їх психологічне сприймання різними дослідниками. З цих позицій розглянуто полярні погляди на розвиток генетики і науки взагалі деяких дослідників (О. O. Любищев, М. В. Волькенштейн, Б. М. Мєдніков).
Повний текст: (PDF, російською)

References

[1] Feyerabend P. Selected works about methodology of science. M.: Progress, 1986.
[2] The erring mind ?: Variety non-scientific knowledge. M.: Politizdat, 1990.
[3] Polanyi M. Personal Knowledge. M.: Mir, 1986.
[4] Kuhn TS The Structure of Scientific Revolutions. M.: Progress, 1977
[5] Shreyder YUL. Computer as a tool for knowledge representation. Priroda. 1986; 10.
[6] Lubischev AA. On the nature of hereditary factors. Izv Biol. Instiute Perm. Univ. 1925;4:142 .
[7] Golubovsky MD. Critical studies in genetics. Aleksandr Aleksandrovich Lubischev. L.: Nauka, 1982;52—64.
[8] Lubischev AA. Lessons from the history of science. Inventor. 1975; 8—9.
[9] Vol'kenshteyn MB. Treatise on pseudoscience. Khimiiya i zhyzn. 1975;8.
[10] Golubovsky MD. Classical and modern genetics: evolution of views on genetic variability. Evolutionary biology: Trudy St. Petersburg, of the Society of Naturalists. 1995;90(16):7—47.
[11] Golubovsky MD. The fate of Mendel's discoveries and principles of beauty. Znanie -sila. 1982;9(7).
[12] Johansen V. Elements precise doctrine of variability and heredity. Selkhozgiz, 1933.
[13] Wallic C. Nobel prize-winning Barbara McClintock Honoring a Modern Mendel'. Amirika. 1984;6.
[14] Keller EF. A feeing for the organism. The life and work of Barbara McClintock. New York: Freeman and Company, 1983.
[15] Green MM. Annals of mobile DNA elements in Drosophila: the impact and influence of Barbara McClintock. New York: McClinctock Heritage, 1990: 117—22.
[16] Khesin RB. Genome instability. Moscow, Nauka, 1984; 472 p.
[17] Golubovsky MD. Mobile elements, not of mutation, evolution (Book review Khesin RB. Genome instability. Moscow, Nauka, 1984; 472 p.) Genetika. 1985:9(10).
[18] Genomes' evolution. M.: Mir, 1986.
[19] Schields R. Pastoral synteny. Science. 1994; 365:297-8.
[20] Crick F. Split genes and RNA splicing. Science. 1979;204(4390):264-71.
[21] Doolittle WF, Sapienza C. Selfish genes, the phenotype paradigm and genome evolution. Nature. 1980;284(5757):601-3.
[22] Orgel LE, Crick FH. Selfish DNA: the ultimate parasite. Nature. 1980;284(5757):604-7.
[23] Salyamon LS Some determinants of the perception of a new science again. Scientific discovery and its perception. M. Nauka, 1971;95-115.
[24] Frolov BL. Opening and perception of petroglyphs glacial epoch. Scientific discovery and its perception. M. Nauka,194—235.