Biopolym. Cell. 1995; 11(5):24-27.
Біологічні мутагени та їх роль
у природному мутаційному процесі
- Інститут фізіології рослин і генетики НАН України
вул. Васильківська, 31/17, Київ, Україна, 03022 - Санкт-Петербурзький філія Інституту історії природознавства і техніки ім. С. І. Вавилова, РАН
Університетська набережна, 5., Санкт-Петербург, Російська Федерація, 199164
Abstract
Здійснено тест на алелізм між двома наборами летальних мутацій 2-ї хромосоми Drosophila melanogaster, індукованих вірусами і екзогенною ДНК і виявлених в різних природних популяціях у потомстві мух дикого типу. Зроблено висновок про те, що
мутагенна дія різних вірусів і інших джерел екзогенної для клітин-хазяїв ДНК викликає появу однолокусних і множинних мутацій, здатних розповсюджуватися у природних популяціях. Обговорюються деякі популяційно-генетичні наслідки, які випли
вають із отриманих даних, зокрема, положення про те, що при вірусному мутагенезі
схожі множинні хромосоми можуть виникати багаторазово і незалежним чином у віддалених популяціях мух за рахунок одного мутаційного акту.
Повний текст: (PDF, англійською)
References
[1]
Golubovsky MD, Ivanov YuN, Zakharov IK, Berg RL. Investigation of synchronous and similar changes of the gene pool in geographically separeted natural populations of Drosophila melanogaster. Genetika. 1974; 10(4):72-83.
[2]
Golubovsky MD. Mutational process and microevolution. Genetica. 1984;52-53(1):139–49.
[3]
Gershenson S. M. The character of mutations inducible in Drosophila by the sodium salt of thymonucleic acid. Dokl Acad Nauk SSSR. 1940; 26:609-611.
[4]
Alexandrov YuN, Gershenson SM, Maliuta SS. Mutagenic properties of DNA- and RNA-containing viruses, nonvirulent for Drosophila. Genetika. 1971; 7(9):102-12.
[5]
Gershenson SM, Alexandrov YuN, Malyuta SS. Mutagenic Effect of DNA and viruses in Drosophila. Kiev: Naukova Dumka, 1975; 160 p.
[6]
Golubovsky MD, Plus N. Mutability studies in two Drosophila melanogaster isogenic stocks, endemic for C picornavirus and virus-free. Mutat Res. 1982;103(1):29-32.
[7]
Lim JK. Site-specific instability in Drosophila melanogaster: the origin of the mutation and cytogenetic evidence for site specificity. Genetics. 1979;93(3):681-701.
[8]
Berg R, Engels WR, Kreber RA. Site-specific X-chromosome rearrangements from hybrid dysgenesis in Drosophila melanogaster. Science. 1980;210(4468):427-9.
[9]
Green MM. Mobile DNA element and spontaneous gene mutations. Eukaryotic transposable elements as 'mutagenic agents. New York : Cold Spring Harbor Lab., 1988: 41-50.
[10]
Khesin RB. Genome instability. Moscow, Nauka, 1984; 472 p.