Мета. Охарактеризувати зв’язувальні властивості Пропоксазепаму з білками плазми людини, собаки і щура та оцінити потенційні міжвидові відмінності в афінності зв’язування. Методи. Дослідження проводили з використанням системи швидкого рівноважного діалізу з наступним LC MS/MS аналізом. Зв’язування речовин із альбуміном характеризували відсотковим вмістом зв’язаного лікарського засобу. Результати. Пропоксазепам сильно зв’язується з білками плазми крові щура, собаки та людини. Ступінь зв’язування Пропоксазепаму в плазмі людини був аналогічний тому, що спостерігався в плазмі щурів і був трохи нижчим у плазмі собак після діалізу протягом 8 годин. Висновки. У видів, досліджених щодо Пропоксазепаму, не спостерігалося залежних від концентрації ефектів зв’язування з білками плазми. Загальні середні вільні фракції Пропоксазепаму становили 1,60 %, 2,90 % та 1,96 % у щурів, собак та людей відповідно. Результати, отримані в цій роботі, дозволили зрозуміти роль білків плазми у розподілі Пропоксазепаму у тканинах-мішенях та у визначенні їх фармакологічних властивостей та мають вирішальне значення розробки терапевтичних препаратів похідних бензодізепіну.