Мета. Молекулярні механізми участі активних форм кисню (АФК) в доланні множинної лікарської стійкості злоякісних клітин новим ангуцикліновим антибіотиком ландоміцином E в лейкозних клітинах людини лінії HL-60 і її сублініях HL-60/adr і HL-60/vinc, резистетних до хіміотерапії. Методи. МТТ тест, тест на життєздатність клітин з трипановим синім, фарбування клітин флуоресцентними барвниками DCFDA і JC-1. Результати. Ландоміцин Е (ЛЕ) призводить до значного зростання продукції пероксиду водню в клітинах лінії HL-60 вже на 1 год після додавання препарату до культури клітин, в той час як деполяризация мітохондрій спостерігаються тільки на 6-12 год, що вказує на позамітохондріальне джерело АФК за дії цього антибіотика. Клітини лінії HL-60/vinc (P-глікопротеїн +), незважаючи на 100-кратне зростання стійкості до доксорубіцину (Dx), продемонстрували ідентичну чутливість до ЛЕ в порівнянні з вихідною клітинною лінією, в той час як клітини лінії HL-60/adr (MRP- 1+), які проявляли 200-кратне зростання стійкості до дії Dx, показали слабке (в 2 рази) зниження чутливості до ЛЕ. Долання стійкості до ліків ландоміцином Е у клітинах лінії HL-60/adr супроводжувалося 2-кратним зростанням рівня Н₂О₂ в порівнянні з клітинами дикого типу, але мітохондріальні інгібітори дихального ланцюга не проявляли ніякого впливу на це явище. Висновки. ЛЕ-індукована загибель пухлинних клітин супроводжується масовим виробництвом перекису водню, що складається з двох піків – основного (1 год) і вторинного (на 12 год дії препарату). Найвища продукція АФК спостерігалася в клітинах лінії HL-60/adr, які показали 2-кратне збільшення стійкості до ЛЕ в порівнянні з вихідною лінією HL-60. Мітохондрії, очевидно, відіграють вторинну роль в цьому процесі, оскільки використання специфічних інгібіторів дихального ланцюга мітохондрій ніяк не вплинуло на ранню індукцію АФК за дії ЛЕ в пухлинних клітинах.