Запропоновано гіпотезу про епіген – одиницю, у якій: а) спад­кова інформація кодується не лише послідовностями основ у молекулах ДНК, але й іншим способом, наприклад, при­сутністю або відсутністю визначених регуляторних білків; б) зберігання спадкової інформації протягом життя клітини забезпечується наявністю зворотних зв'язків; в) передача спадкової інформації від батьківської особини до нащадків здійснюється шляхом розподілу позагеномних макромолекул регулюючих речовин. Розглянуто моделі найпростіших систем з ознаками епігена. При схрещуванні особин, що містять епіген у різних станах в залежності від конкретного виду епігена та особливостей онтогенезу, у потомстві від схрещу­вань можуть статися наступні події: поглинання (нащадки матимуть епігени в однакових станах); 2) виникнення епігетерозиготи, яка дає гамлети різних сортів; 3) формування таких особин, кожна з яких виробляє лише один сорт гамет, але різні особини здатні виробляти різні сорти гамет. Запропоновано ідею експеримента, що дозволяє виявити епігени шляхом схрещування.