Білих щурів лінії Вістар двох вікових груп (6–8 міс., дорослі та 26–28 міс., старі) піддавали рентгенівському опроміненню у дозі 2 Гр і брали в дослід через 1 год і 4 доби після опромінення. Було досліджено динаміку виходу екстрагованих низько сольовим буфером фрагментів хроматину (ПДН) із ядер печінки за умови активації Са²⁺, Mg²⁺-ендонуклеази, а також характеристики фракцій репресованого (РХ), транскрипційно активного (АХ) та міцно зв'язаного з матриксом (MX) хроматину. Показано, що за старіння у ядрах печінки щурів зростає вміст ПДН, які екстрагуються низькосольовим буфером у «нульовий час». Внаслідок опромінення цей показник також збільшується у ядрах печінки дорослих щурів через 4 доби, старих–уже черех 1 год. Швидкість виходу ПДН, які розщеплюються ендонуклеазою, збільшена у старих інтактних тварин порівняно з дорослими і змінюється після опромінення лише у цій віковій групі. Відносна кількість РХ збільшена у ядрах старих інтактних тварин у порівнянні з дорослими і в ядрах опромінених тварин у порівнянні з інтактними. Отримані результати вказують на схожість вікових та радіоіндукованих перетворень хроматину печінки, а також на більшу чутливість хроматину печінки старих тварин до дії іонізуючої радіації.