Гіпотеза про епіген
DOI:
https://doi.org/10.7124/bc.00046BАнотація
Запропоновано гіпотезу про епіген – одиницю, у якій: а) спадкова інформація кодується не лише послідовностями основ у молекулах ДНК, але й іншим способом, наприклад, присутністю або відсутністю визначених регуляторних білків; б) зберігання спадкової інформації протягом життя клітини забезпечується наявністю зворотних зв'язків; в) передача спадкової інформації від батьківської особини до нащадків здійснюється шляхом розподілу позагеномних макромолекул регулюючих речовин. Розглянуто моделі найпростіших систем з ознаками епігена. При схрещуванні особин, що містять епіген у різних станах в залежності від конкретного виду епігена та особливостей онтогенезу, у потомстві від схрещувань можуть статися наступні події: поглинання (нащадки матимуть епігени в однакових станах); 2) виникнення епігетерозиготи, яка дає гамлети різних сортів; 3) формування таких особин, кожна з яких виробляє лише один сорт гамет, але різні особини здатні виробляти різні сорти гамет. Запропоновано ідею експеримента, що дозволяє виявити епігени шляхом схрещування.Посилання
Ratner VA, Churaev RN. Does there exist a two-operon system of control (trigger)? Some facts and the heuristic importance of the trigger. Sov Genet. 1974;7(9):1238-41.
Oppenheim AB, Neubauer Z, Calef E. The antirepressor: a new element in the regulation of protein synthesis. Nature. 1970;226(5240):31-2.
Nijkamp HJJ, Szybalski W, Calef E. Antirepressor controls tetranscription of the repressor operon of lambda phage. Informative Molecules in Biology Systems. Amsterdam: North-Holland Publ. Co., 1971: 241.
Churaev RN, Ratner VA. The modelling of operon systems in the language of the theory of automata. Sov Genet. 1974;9(2):267-8.
Echols H, Green L. Establishment and maintenance of repression by bacteriophage lambda: the role of the cI, cII, and c3 proteins. Proc Natl Acad Sci U S A. 1971;68(9):2190-4.
Davidson E. Gene activity in early development. Moscow: Mir, 1972.
Riggs AD, Bourgeois S, Cohn M. The lac repressor-operator interaction. 3. Kinetic studies. J Mol Biol. 1970;53(3):401-17.
Monod J, Jacob F. General conclusions: teleonomic me chanisms in the processes of cell metabolism, growth and differentiation. Regulatory Mechanism of the Cell. M.: Mir, 1964: 477.
Romanovski JuM, Stepanova NV, Chernavski DS. Mathematical modelling in biophysics. M.: Fismatgiz, 1975.
Tchuraev RN, Ratner VA. Modelling of molecular and genetic control systems in the language of automata theory. Studies on Theoretical Genetics. Novosibirsk: Inst. Cytol. Genet. Press, 1972. 210 p.
Svetlov PG, Korsakova GF. Effect of the short-term heating of the forked female mutants of Drosophila melanogaster on the expressivity of characters of the mutation in a number of subsequent generations. Dokl Akad Nauk SSSR. 1966; 168(1): 191.
Svetlov PG, Korsakova GF. Lengthy modifications in experiments on temperature effects on larvae of forked mutants of Drosophila melangaster. Dokl Akad Nauk SSSR. 1966;170(2):439-42.
Brink RA, Styles ED, Axtell JD. Paramutation: directed genetic change. Paramutation occurs in somatic cells and heritably alters the functional state of a locus. Science. 1968;159(3811):161-70.
