Одержання і аналіз провірусної кДНК для С-кінцевого фрагмента капсидного білка ВТМ із ізолята рослин тютюну, що росли у районі радіологічного забруднення України
DOI:
https://doi.org/10.7124/bc.00045DАнотація
З рослин, що ростуть у районі з густиною радіологічного забруднення< sup>137Cs 12,6 Ки/км2, виділено два ідентичних ізоляти вірусу ВТМ; отримано рекомбінантні плазміди pTVM9, pTVM9.5, які включають відповідно кДНК повного провірусу і С-кінцеву послідовнисть кДНК капсидного білка одного з виділених ізолятів. Сиквенс кДНК pTVM9.5 дозволив виявити неконсервативну заміну валіна на лейцин в положенні 130 для гомологічного району капсидного білка стандартного штама ВТМ.Посилання
Sasson A. Biotechnologies: challenges and promises. UNESCO 1985
Boyko AL. Ecology of plant viruses. K.: Vyshch sk, 1990; 167 p.
Fundamental techniques in virology. Eds Habel K. Salzman NP. 1969 Academic press New York London.
Noordam D. Identification of plant viruses. Methods and experiments. Wageningen: Pudoc., 1973. 277 p.
Laemmli UK. Cleavage of structural proteins during the assembly of the head of bacteriophage T4. Nature. 1970;227(5259):680-5.
Lowry OH, Rosebrough NJ, Farr AL, Randall RJ. Protein measurement with the Folin phenol reagent. J Biol Chem. 1951;193(1):265-75.
Maniatis T, Fritsch EF, Sambrook J. Molecular cloning: a laboratory manual. New York: Cold Spring Harbor Lab, 1982; 545 p.
DNA cloning: a practical approach. Ed. DM Glover. Oxford, IRL Press, 1985; Vol. 1 and 2: 435 p
Sanger F, Nicklen S, Coulson AR. DNA sequencing with chain-terminating inhibitors. Proc Natl Acad Sci U S A. 1977;74(12):5463-7.
Fraenkel-Conrat H. The Chemistry and Biology of Viruses. Academic Press. 1969; 294 p.
Dayhoff MO, Schwartz RM, Orcutt BC. In Atlas of Protein Sequence and Structure. Ed. M. O. Dayhoff. Natl. Biomed. Res. Found, 1979: 345-52.
