Вивчення регуляції експресії гена lysC, який кодує аспартокіназу II у Bacillus subtilis
DOI:
https://doi.org/10.7124/bc.00044DАнотація
У роботі досліджено тотальні РНК трьох видів штамів В. subtilis (дикого та двох мутантних ), вирощених в умовах репресії та дерепресії. Вивчено розподіл транскриптів, що кодують АКІІ, у цих штамів методами дот- та блот-гібридизації. Виявлено, що лізиновий оперон відноситься до групи оперонів, у яких регуляція активності генів відбувається, скоріш за все, за участю атенюатора на рівні транскрипції.Посилання
Lu Y, Shevtchenko TN, Paulus H. Fine-structure mapping of cis-acting control sites in the lysC operon of Bacillus subtilis. FEMS Microbiol Lett. 1992;71(1):23-7.
Shevchenko TN, Timashova EO, Aleksieva ZM. Mutants of Bacillus subtilis resistant to lysine analog S-2 aminoethyl-L-cysteine. Genetika. 1989;25(11):1937-45.
Spizizen J. Transformation of biochemically deficient strains of Bacillus subtilis by deoxyribonucleate. Proc Natl Acad Sci U S A. 1958;44(10):1072-8.
Gryczan TJ, Grandi G, Hahn J, Grandi R, Dubnau D. Conformational alteration of mRNA structure and the posttranscriptional regulation of erythromycin-induced drug resistance. Nucleic Acids Res. 1980;8(24):6081-97.
DNA Cloning: a practical approach. Ed. Glover DM. Vol. III. Oxford University Press. 1987; 272 p
Maniatis T, Fritsch EF, Sambrook J. Molecular cloning: a laboratory manual. New York: Cold Spring Harbor Lab, 1982; 545 p.
Lehrach H, Diamond D, Wozney JM, Boedtker H. RNA molecular weight determinations by gel electrophoresis under denaturing conditions, a critical reexamination. Biochemistry. 1977;16(21):4743-51.
Chen NY, Jiang SQ, Klein DA, Paulus H. Organization and nucleotide sequence of the Bacillus subtilis diaminopimelate operon, a cluster of genes encoding the first three enzymes of diaminopimelate synthesis and dipicolinate synthase. J Biol Chem. 1993;268(13):9448-65.
Lewin B. Genes. (2nd Edition). New York, John Wiley & Sons, 1985; 734 p.
