Вивчення вуглеводної специфічності гемолітичного лектину блідої поганки (Amanita phalloides (Vaill. Fr.) Secr)
DOI:
https://doi.org/10.7124/bc.0006F8Ключові слова:
<em>Amanita phalloides</em>, фалолізин, гемоліз, осмотичний захист, вуглеводна специфічністьАнотація
Описано очищення та деякі фізико-хімічні властивості гемолітичного лектину фалолізину А. phalloides (Vaill. Fr.) Secr. Згідно з даними електрофорезу в поліакриламідному гелі у присутності DS-Na, фалолізин складається з поліпептидів молекулярною масою (м. м.) близько 18 кДа. М. м. цього лектину, визначена гель-фільтрацією на Toyopearl HW-55, склала 35 кДа. Фалолізин є термолабільним, прогрівання протягом 30 хв при температурі 65 °С повністю позбавляє його гемолітичних і гемаглютинуючих властивостей. Ці активності не залежать від присутності іонів кальцію. Чутливість еритроцитів різних видів до гемолітичної дії фалолізину зменшується в ряду: кріль > щур > людина Експерименти з осмотичного захисту виконано на еритроцитах кроля. При інкубації еритроцитів з фалолізином у присутності поліетиленгліколю (ПЕГ) різної м. м. швидкість лізису пригнічувалася в міру збільшення розміру молекули ПЕГ. Одержані результати свідчать про те, що фалолізин у мембранах еритроцитів формує іоно-проникні пори, функціональний діаметр яких є меншим за 2,3 нм (але більшим від 1,6 нм). У той же час присутність ПЕГ не впливає на його гемаглютинуючу активність, що дозволяє вивчати вуглеводну специфічність цього лектину блідої поганки. Вивчення вуглеводної специфічності фалолізину виявило, що він найкраще взаємодіє з D-галактозою і її β-похідними. Встановлено, що фалолізин не надає явної переваги при взаємодії з глікопротеїнами О-гліканного типу над такими N-гліканного типу.Посилання
Vasser SP. Flora mushrooms Ukraine. Amanita mushrooms. Kiev: Naukova Dumka, 1992; 168 p.
Seeger R. Demonstration and isolation of phallolysin, a haemolytic toxin from Amanita phalloides. Naunyn Schmiedebergs Arch Pharmacol. 1975;287(3):277-87.
Lutsik-Kordovsky MD, Antonyuk VA, Stasyk TV, Yakymovych MYa, Yakymovych LA, Hellman U, Soushelriytsky S, Stoika RS, Lutsik AD. Hemagglutinating lectin from fruit bodies of Amanita phalloides: isolation, properties and, biological activity: Abstr. Portsmouth: Univ. press. 1999: 77.
Lutsik-Kordovsky MD, Stasyk TV, Stoika RS. Analysis of cytotoxicity of lectins and non-lectin proteins from Amanita mushrooms. Exp Onkol. 2001; 23(1): 43-5.
Hatakeyama T, Kohzaki H, Nagatomo H, Yamasaki N. Purification and characterization of four Ca(2+)-dependent lectins from the marine invertebrate, Cucumaria echinata. J Biochem. 1994;116(1):209-14.
Roch P, Canicatti C, Valembois P. Interactions between earthworm hemolysins and sheep red blood cell membranes. Biochim Biophys Acta. 1989;983(2):193-8.
Tateno H, Goldstein IJ. Molecular cloning, expression, and characterization of novel hemolytic lectins from the mushroom Laetiporus sulphureus, which show homology to bacterial toxins. J Biol Chem. 2003;278(42):40455-63.
Kouriki-Nagatomo H, Hatakeyama T, Jelokhani-Niaraki M, Kondo M, Ehara T, Yamasaki N. Molecular mechanism for pore-formation in lipid membranes by the hemolytic lectin CEL-III from marine invertebrate Cucumaria echinata. Biosci Biotechnol Biochem. 1999;63(7):1279-84.
As. SSSR 1554961. A method of producing an affinity sorbent for lectins purification. VA Antonyuk. BI. 13.
Maurer H. Disc electrophoresis and related techniques of polyacrylamide gel electrophoresis. de Gruyter. Berlin–New York. 1971. 222 p.
Kabat EA, Mayer MM. Experimental Immunochemistry. Illinois: Charles Thomas Publ., 1964. 690 p.
Lazur'evskiy GV, Terent'eva IV, Shamchurin AA. Practical work on Natural Compounds Chemistry. M.: Vyshchaya Shkola. 1966; 336 p.
Methods of carbohydrate chemistry. Ed. NK Kochetkov. M. Mir, 1967. 512 p.
Lutsik AD, Detyuk AS, Lutsik MD. Lectin in histochemistry. Lviv: Lviv Univ. publ., 1989 144 p.
Scherrer R, Gerhardt P. Molecular sieving by the Bacillus megaterium cell wall and protoplast. J Bacteriol. 1971;107(3):718-35.
Nagahama M, Hayashi S, Morimitsu S, Sakurai J. Biological activities and pore formation of Clostridium perfringens beta toxin in HL 60 cells. J Biol Chem. 2003;278(38):36934-41.
