Очищення та властивості лектинів з надземної частини рослин трьох видів роду нечуй-вітер (Hieracium)

Автор(и)

  • В. О. Антонюк Інститут біології клітини НАН України вул. Драгоманова, 14/16, Львів, Україна, 79005 Автор

DOI:

https://doi.org/10.7124/bc.0006CE

Анотація

З надземної частини рослин трьох видів роду нечуй-вітер (Hieracium aurantiacum, Н. pilosellа, H. sylvularum), які належать до родини Asteraceae, очищено лектини з виходом 61, 126 і 92 мі на 1 кг сирої маси сировини відповідно. Молекулярна маса усіх трьох лектинів, визначена гельхроматографією на Toyopearl HW-55, складає 36 к Да. При електрофорезі в ПААГ у присутності ДС-Na виявлено одну зону з молекулярною масою приблизно 18 к Да. Очевидно, лектини нечуй-вітрів складаються з двох ідентичних субодиниць. При диск-електрофорезі в лужному (рН 8,9) і кислому (рН 4,3) середовищах виявлено по одній зоні. У складі молекул лектинів знайдено 2,1–2,2 % вуглеводів. Лектини рослин трьох видів роду нечуй-вітер найкраще аглютинують еритроцити кроля, слабше – еритроцити курки, барана і людини. Кращим інгібітором активності усіх трьох лектинів є N,N'N"',N"'-тетраацетилхітотетраоза, яка у 8 разів є сильніший інгібітор, ніж N ,N' -діацетилхітобіоза, та в 625 разів — ніж N-ацетилD-глюкозамін. Для гістохімічних досліджень отримано кон'югати лектинів з пероксидазою хрону і лектини, мічені ФІТЦ.

Посилання

Peumans WJ, Van Damme EJ. Lectins as plant defense proteins. Plant Physiol. 1995;109(2):347-52.

Lakhtin VM, Yamskov IA. Lectins in the investigation of receptors. Russ Chem Rev. 1991; 60 (8):903-23.

Roth J, Zuber C, Komminoth P, Sata T, Li WP, Heitz PU. Applications of immunogold and lectin-gold labeling in tumor research and diagnosis. Histochem Cell Biol. 1996;106(1):131-48.

Gornik I, Maravic G, Dumic J, Flogel M, Lauc G. Fucosylation of IgG heavy chains is increased in rheumatoid arthritis. Clin Biochem. 1999;32(8):605-8.

Lutsik MD, Antonyuk VA. Preparation of anti-A reagent of pea lectin shaggy to detect antigen A in erythrocytes and human saliva. Sud.med. ekspertiza.1995; 1:17-9.

Lutsik AD, Detyuk YeS, Lutsik MD. Lectin histochemistry. Lviv, Izd. L'viv Univ, 1989. 144 p.

Determinant of higher plants Ukraine. Ed. N Prokudin. Kyiv: Naukova Dumka, 1987; 389 p.

Bourne Y, Zamboni V, Barre A, Peumans WJ, Van Damme EJ, Rouge P. Helianthus tuberosus lectin reveals a widespread scaffold for mannose-binding lectins. Structure. 1999;7(12):1473-82.

Antonyuk VO, Rybak OV. Study of lectin-carbohydrate spetsyfychnosti ground of Echinacea purpurea and rudbeckia rozdilnolystoyi. Farmakom. 2002; 3:153-8.

Antonyuk VO, Dubyts'kyy OL. Study of carbohydrate specificity of lectins from plants of the genus Artemisia. Ukr Biokhim Zh. 2002;74(4B Suppl 2):114.

A. p. USSR number 1554961. A method for producing affinity sorbent for purification of lectins. VA Antonyuk. Byul. izobreteniy. 1990. N 13.

Read SM, Northcote DH. Minimization of variation in the response to different proteins of the Coomassie blue G dye-binding assay for protein. Anal Biochem. 1981;116(1):53-64.

Lutsik MD, Panasyuk EH, Antonyuk VA, Lutsik AD, Ladnaya LYa. Research methods carbohydrate specificity of lectins (Method. recommendations). Lviv, 1983. 22 p.

Maurer HR. Disc electrophoresis and related techniques of polyacrylamide gel electrophoresis. de Gruyter, 1971; 222 p.

Kato Y., Komiya K., Iwaed T., Sasaki H., Hashimoto T. Packing of toyopearl column for gel filtration. I. Influence of packing velocity on column performance. J Chromatogr A. 1981; 205 (1):185-188.

Dubois M., Gilles K.A., Hamilton J.K., Rebers P.A., Smith F. Colorimetric method for determination of sugars and related substances. Anal Chem. 1956;28 (3): 350-356.

Nakane PK, Kawaoi A. Peroxidase-labeled antibody. A new method of conjugation. J Histochem Cytochem. 1974;22(12):1084-91.

Antoniuk VA, Iashchenko AM. Conjugation of lectins with horseradish peroxidase: an improved method. Klin Lab Diagn. 1996;(3):51-2.

Завантаження

Опубліковано

2004-11-20

Номер

Розділ

Структура та функції біополімерів