Шлуночковий та псредсердний кардіальний міозин при дилатаційній кардіоміопатії: порівняльне дослідження імунореактивності
DOI:
https://doi.org/10.7124/bc.000536Анотація
Вивчено особливості імунної відповіді проти міозинів, виділених із міокарда передсердь і шлуночків серця, у хворих із дилапищійною кардіоміопатією (ДКМП) і пацієнтів із кардіоміопатією ішемічного генезу. Знайдено, що в усіх сироватках, що вивчалися, виявляються високі титри антитіл проти міозину, виділеного з міокарда передсердь, однак імунореактивність кардіальних шлуночкових міозинів більше характерна для хворих із ДКМП. Серед хворих із ДКМП частіше виявляються антитіло-позитивні хворі з високими титрами антитіл до шлуночкових міозинів, виділених із нормального серця і серця хворого з ДКМП.Посилання
Dec GW, Fuster V. Idiopathic dilated cardiomyopathy. N Engl J Med. 1994;331(23):1564-75.
Keeling PJ, Tracy S. Link between enteroviruses and dilated cardiomyopathy: serological and molecular data. Br Heart J. 1994;72(6 Suppl):S25-9.
Caforio AL. Role of autoimmunity in dilated cardiomyopathy. Br Heart J. 1994;72(6 Suppl):S30-4.
Goldman JH1, McKenna WJ. Immunopathogenesis of dilated cardiomyopathies. Curr Opin Cardiol. 1995;10(3):306-11.
Herskowitz A, Neumann DA, Ansari AA. Concepts of autoimmunity applied to idiopathic dilated cardiomyopathy. J Am Coll Cardiol. 1993;22(5):1385-8.
Ryabenko D. V. Dilated cardiomyopathy. 1. Virus-immunological theory: Transformation of viral myocarditis in dilated cardiomyopathy Ukr. kardiol.Zh. 1998; 1:70—76.
Limas CJ, Limas C, Kubo SH, Olivari MT. Anti-beta-receptor antibodies in human dilated cardiomyopathy and correlation with HLA-DR antigens. Am J Cardiol. 1990;65(7):483-7.
Limas CJ. Cardiac autoantibodies in dilated cardiomyopathy: a pathogenetic role? Circulation. 1997;95(8):1979-80.
Fu ML, Hoebeke J, Matsui S, Matoba M, Magnusson Y, Hedner T, Herlitz H, Hjalmarson A. Autoantibodies against cardiac G-protein-coupled receptors define different populations with cardiomyopathies but not with hypertension. Clin Immunol Immunopathol. 1994;72(1):15-20.
Liao L, Sindhwani R, Leinwand L, Diamond B, Factor S. Cardiac alpha-myosin heavy chains differ in their induction of myocarditis. Identification of pathogenic epitopes. J Clin Invest. 1993;92(6):2877-82.
Caforio AL, Grazzini M, Mann JM, Keeling PJ, Bottazzo GF, McKenna WJ, Schiaffino S. Identification of alpha- and beta-cardiac myosin heavy chain isoforms as major autoantigens in dilated cardiomyopathy. Circulation. 1992;85(5):1734-42.
Ternynck T, Bleux C, Gregoire J, Avrameas S, Kanellopoulos-Langevin C. Comparison between autoantibodies arising during Trypanosoma cruzi infection in mice and natural autoantibodies. J Immunol. 1990;144(4):1504-11.
Bobik V. I., Veberov A. V., Ryabenko D. V., Dubrovskaya G. V., Rodnin N. V., Sidorik L. L. The purification of the main tissue-specific antigens from the normal and effected by dilatative cardiomyopathia human heart. Biopolym. Cell. 1993; 9(6):63-66
Bilinska ZT, Caforio AL, Kusmierczyk-Droszcz BK, Michalak E, Grzybowski J, Goldman JH, Haven AJ, Rydlewska-Sadowska W, McKenna WJ, Ruzyooo W. Increased frequency of organ-specific cardiac antibodies in healthy relatives of patients with dilated cardiomyopathy: evidence for autoimmunity in Polish families. Clin Cardiol. 1996;19(10):794-8.
Laemmli UK. Cleavage of structural proteins during the assembly of the head of bacteriophage T4. Nature. 1970;227(5259):680-5.
Bradford MM. A rapid and sensitive method for the quantitation of microgram quantities of protein utilizing the principle of protein-dye binding. Anal Biochem. 1976;72:248-54.
