Мета. Вивчення динаміки внутрішньоклітинного вмісту F-актину, фагоцитозу і макропіноцитозу нейтрофілів у хворих на сімейну середземноморську лихоманку (ССЛ) для визначення молекулярно-клітинних механизмів періодичної активації. Методи. Нейтрофіли цільної крові 37 хворих на ССЛ поза нападом і 20 нормальних донорів (НД) активували хемоатрактантним пептидом N-форміл-Мет-Лей-Фен (fMLP), форболміристатацетатом (PMA) або ліполісахаридом (LPS). Вміст клітинного F-актину, фагоцитоз і макропіноцитоз визначали методом проточної цитофлуориметрії. Амплітуду і період осциляції F-актину вираховували з кривих, отриманих методом математичної обробки даних, із допущенням, що F-актин гармонійно осцилює навколо фіксованої точки. Результати. Вміст F-актину у нестимульованих нейтрофілах виявився достовірно вищим у хворих на ССЛ. fMLP-, але не PMA- або LPS-стимульовані і попередньо оброблені колхіцином нейтрофіли характеризувалися різними динамічними змінами вмісту F-актину з подовженим періодом його осциляції при ССЛ. За повторної дії fMLP нейтрофіли хворих на ССЛ не індукували десенсибілізацію хемоатрактантних рецепторів, однак у НД десенсибілізація розвивалася із значним зменшенням амплітуди і періоду осциляції клітинного F-актину. У хворих на ССЛ виявлено істотне зростання амплітуди і періоду осциляції фагоцитарної активності, але не макропіноцитозу нейтрофілів. Висновки. Порушення динамічних змін фагоцитозу, макропіноцитозу і цитоскелета, які регулюють програми активації і дезактивації нейтрофілів за умов безперервної дії хемоатрактантів, може бути потенційним патогенетичним механізмом аберантної резолюції запалення при ССЛ.