Концепція епігена 20 років по тому
DOI:
https://doi.org/10.7124/bc.000451Анотація
Розглянуто паралелізм у становленні апарату понять, який використовується при вивченні структурної та динамічної спадкової пам'яті. Генові як елементарній одиниці структурної спадковості відповідає концепція епігена (Чураєв, 1975), необхідна при описі епігенетичної мінливості. У логічну схему епігена природним чином входять незалежно запропоновані різними авторами довільні поняття: епігенотип, епіалель, епігетерозигота, епімутація, епіваріація. Показано, що принципи організації і функціонування епігенів у фага лямбда (плюс і мінус авторегуляція, альтернативність промоторів, складність рецепторів промоторної зони, кооперативність) справедливі для різних епігенів бактерій та еукаріот. Як приклад розглянуто транспозони-епігени ТпЗ у бактерій, Spm у кукурудзи, Р-елемент дрозофіли, а також ключовий ген – перемикач статі Sxl у дрозофіли. Концепції епігена притаманна безсумнівна еврістична цінність при тлумаченні різних форм неканонічної неменделівської спадкової мінливості ( парамутації, поведінка транспозонів, імпринтинг, косупресія генів при трансгенозі тощо), при плануванні діагностичних експериментів та з точки зору еволюційної теорії.Посилання
Churaev RN. The hypothesis of the epigenome. Study on the mat. genetics. Nauka, Novosibirsk. 1976: 77-947
Churaev RN. On the synthesis epigenes. Novosibirsk, 1981. (Preprint. USSR. ICG SB RAS). 32 p.
Churaev RN. [Applied aspects of the concept of epigenes]. Zh Obshch Biol. 1982;43(1):79-87.
Churaev RN. The method of generalized threshold models to analyze the dynamics of eukaryotic molecular genetic control systems. Ufa (Preprint Russia). 1993. 32 p.
Hollyday R. Epigenetic inheritance. V mire nauki. 1989;(8): 30-8.
Sapienza C. Genomic imprinting. V mire nauki. 1990;(12):14-20
Holliday R. The inheritance of epigenetic defects. Science. 1987;238(4824):163-70.
Holliday R. Mechanisms for the control of gene activity during development. Biol Rev Camb Philos Soc. 1990;65(4):431-71.
Jablonka E, Lamb MJ. The inheritance of acquired epigenetic variations. J Theor Biol. 1989;139(1):69-83.
Jablonka E, Lachmann M, Lamb MJ. Evidence, mechanisms and models for the inheritance of acquired characters. J Theor Biol. 1992;158(2):245–68.
Jorgensen R. The Germinal Inheritance of Epigenetic Information in Plants. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 1993;339(1288):173–81.
Lyon MF. Epigenetic inheritance in mammals. Trends Genet. 1993;9(4):123-8.
Paro R. Imprinting a determined state into the chromatin of Drosophila. Trends Genet. 1990;6(12):416-21.
Peterson K, Sapienza C. Imprinting the genome: imprinted genes, imprinting genes, and a hypothesis for their interaction. Annu Rev Genet. 1993;27:7-31.
Khesin RB. Genome instability. Moscow, Nauka, 1984; 472 p.
Golubovsky MD. Organization of the genotype and forms of hereditary variability in eukaryotes. Usp Sovrem Biol. 1985; 100(3(6)):323-39.
Fedoroff N, Masson P, Banks JA. Mutations, epimutations, and the developmental programming of the maize Suppressor-mutator transposable element. Bioessays. 1989;10(5):139-44.
Fedoroff N, Schl?ppi M, Raina R. Epigenetic regulation of the maize Spm transposon. Bioessays. 1995;17(4):291-7.
Rio DC. Molecular mechanisms regulating Drosophila P element transposition. Annu Rev Genet. 1990;24:543-78.
Lemaitre B, Ronsseray S, Coen D. Maternal repression of the P element promoter in the germline of Drosophila melanogaster: a model for the P cytotype. Genetics. 1993;135(1):149-60.
Ronsseray S, Lemaitre B, Coen D. Maternal inheritance of P cytotype in Drosophila melanogaster: a "pre-P cytotype" is strictly extra-chromosomally transmitted. Mol Gen Genet. 1993;241(1-2):115-23.
Lewis EB. The 1991 Albert Lasker Medical Awards. Clusters of master control genes regulate the development of higher organisms. JAMA. 1992;267(11):1524-31.
Sauer F, J?ckle H. Dimerization and the control of transcription by Kr?ppel. Nature. 1993;364(6436):454-7.
Regulski M, Dessain S, McGinnis N, McGinnis W. High-affinity binding sites for the Deformed protein are required for the function of an autoregulatory enhancer of the Deformed gene. Genes Dev. 1991;5(2):278-86.
Cline TW. The Drosophila sex determination signal: how do flies count to two? Trends Genet. 1993;9(11):385-90.
Matzke MA, Matzke AJM. Gene interactions and epigenetic variation in transgenic plants. Dev Genet. 1990;11(3):214–23.
Matzke MA, Matzke AJ. Homology-dependent gene silencing in transgenic plants: what does it really tell us? Trends Genet. 1995;11(1):1-3.
Monod J, Jacob F. Teleonomic mechanisms in cellular metabolism, growth, and differentiation. Cold Spring Harb Symp Quant Biol. 1961;26:389-401.
Nanney DL. Epigenetic control systems. Proc Natl Acad Sci U S A. 1958;44(7):712-7.
Ephrussi B. 1972 Hybridization of Somatic Cells Princeton. University Press
Vakhtin YuB. Epigenetic variability of somatic cells. Fiziol genetika. L., 1976: 225-236.
Vakhtin YuB. Genetic theory of cell populations. L.: Nauka, 1980. 167 p.
Kermicle JL, Alleman M. Gametic imprinting in maize in relation to the angiosperm life cycle. Dev Suppl. 1990:9-14.
Ratner VA, Tchuraev RN. Simplest Genetic Systems Controlling Ontogenesis: Organization Principles and Models of Their Function. Progress in Theoretical Biology. 1978;81–127.
Poincar? H. The Value of Science. M.: Nauka, 1983. 559 p.
Johansen B. Elements precise doctrine of variability and heredity. M.: OGIZ, 1993. 410 p.
Golubovsky MD. Classical and modern genetics: the evolution of views on genetic variability. Proc. St-Petersburg, the Society of Naturalists. 1994; 90(1):37-48.
Golubovsky M. Mobile genetics and forms of heritable changes in eukaryotes. Biopolym Cell. 1995; 11(2):29-38.
Waddington CH. The basic ideas of biology. In: Towards a Theoretical Biology, vol. 1: Prolegomena. Edinburgh: Edinburgh University Press; 1968. p. 1-32.6.
Yudin AL. Nuclear-cytoplasmic relations and cellular heredity amoebae. L.: Nauka, 1981. 199 p.
Brink RA. Paramutation. Annu Rev Genet. 1973;7:129-52.
Svetlov PG. The role of external factors in the implementation of hereditary traits in ontogeny. Probl med gent. L: Meditsina, 1965: 106-36.
Jacob F, Monod J. Genetic regulatory mechanisms in the synthesis of proteins. J Mol Biol. 1961;3:318-56.
Harris H. "Nucleus and Cytoplasm," 2nd Ed. Clarendon Press, Oxford. Harris, H. 1970
Bingham PM, Chou TB, Mims I, Zachar Z. On/off regulation of gene expression at the level of splicing. Trends Genet. 1988;4(5):134-8.
Kisselev LL. Cancer - a disease of the genome. Itogi nauki i tekhniki. M.: VINITI, (Ser. Human Genome; Volume 1) 1990: 139-54.
Rubin H. Adaptive evolution of degrees and kinds of neoplastic transformation in cell culture. Proc Natl Acad Sci U S A. 1992;89(3):977-81.
Ptashne M. A Genetic Switch: Gene Control and Phage A. Cell Press, Cambridge, MA, and Blackwell Scientific, Palo Alto, CA, 1986. 138 pp.
Ratner VA. Molecular genetic control systems. Nauka, 1975. 287 p.
Georgiev PG. Genes of higher organisms and their expression. M.: Nauka, 1989. 254 p.
Inge-Vechtomov SG. Introduction to molecular genetics. M.: Vyssh. shk., 1983; 343 p.
Wolffe AP. Gene regulation. Insulating chromatin. Curr Biol. 1994;4(1):85-7.
Gierl A. How maize transposable elements escape negative selection. Trends Genet. 1990;6(5):155-8.
Alexandrov VY. Cell reactivity and proteins. Leningrad: Nauka, 1985. 318 p.
Kennison JA. Transcriptional activation of Drosophila homeotic genes from distant regulatory elements. Trends Genet. 1993;9(3):75-9.
Nanney DL. Heredity without genes: ciliate explorations of clonal heredity. Trends Genet. 1985;1:295–8.
Lewin B. Genes. (2nd Edition). New York, John Wiley & Sons, 1985; 734 p.
Landman OE. The inheritance of acquired characteristics. Annu Rev Genet. 1991;25:1-20.
Jacob F. [From repressor to aggregulate]. C R Acad Sci III. 1993;316(6):547-9.
Keyes LN, Cline TW, Schedl P. The primary sex determination signal of Drosophila acts at the level of transcription. Cell. 1992;68(5):933-43.
